Понедельник, 11.12.2017, 08:45
Меню сайта
Поиск
Категории раздела
Главная » Статьи » Секция 1

УЗАГАЛЬНЕННЯ СУТНІСНОГО РОЗУМІННЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «РЕГІОН»

УДК 332.1

 

УЗАГАЛЬНЕННЯ СУТНІСНОГО РОЗУМІННЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «РЕГІОН»

 

Шевцова Ольга Олегівна асистент кафедри логістика Донецького державного університету управління

 

Постановка проблеми. Термін «регіон» будучи складовою частиною країни, в тій чи іншій мірі відображає всі без винятку процеси її розвитку. Цей термін широко використовується в наш час, їм оперують у багатьох документах, в законодавчо-нормативних актах, у наукових дослідженнях різні вітчизняні чи зарубіжні вчені.  Велика кількість дискусій, які останнім часом точаться навколо регіональної проблематики, свідчать про багатоманітність поглядів, що насамперед пов’язано з різним розумінням термінології самого її предмета. Важливим чинником впливу на осмислення сутності та особливість управління процесами розвитку на регіональному рівні є уточнення понять «регіон». Адже розвиток регіону є невід'ємною складовою цілісної системи загального розвитку країни.

Відсутність погоджених, загальновизнаних змістовних характеристик щодо поняття «регіон»,  породжує велику кількість суперечностей які стосуються вживання цього поняття в науці державного управління.

Аналіз останніх досліджень і публікацій Регіональна проблематика протягом останніх десятиліть перебуває у сфері наукових інтересів таких відомих вітчизняних і зарубіжних дослідників, як Уолтер Айзард (Ізард) [2], Т. Уманець [5], В. Керецман [6], Р. Ле Коадік [7], Чужиков В.І [9], Ю. Гладкій та А. Чистобаєв [10], В. Афанасьєва [11], Ф.Кожурін [12], М. Некрасов [13], Е. Алаєвим [15]

Мета статті. Метою статті є теоретичне обґрунтування сутності поняття «регіон».

Основні матеріали дослідження. Аналіз наукової літератури показав багаторівневість поняття «регіон». Його розглядають: по-перше як місто і його округи, по – друге як район і його області, по-третє як край, республіку, автономний округ, як державу та її райони та як міжнародне регіональне співтовариство і вхідні в нього держави, великі регіони світового співтовариства [1, с.59].

У наукових працях вчених регіоналістів термін «регіон» має різне змістове наповнення. Суттєві розбіжності залежать значною мірою від мети, яку ставить перед собою той або інший дослідник.

Вперше цей термін запропонував у 1950-х pp. американський вчений Уолтер Айзард (Ізард) як міждисциплінарний напрямок на межі економіки, соціології та суспільної географії. Сам він даний термін трактував до­сить широко: «... назва «регіональна наука» повинна показати, що ця дисципліна не вкладається в рамки ніякої іншої суспільної науки, кожна з яких має свій характерний підхід до досліджуваних явищ: вона пов'язана з регіональною економікою, екологією, теоретичною географією, регіоналізмом і низкою інших суспільних наук і разом з тим помітно відрізняється від них» [2]. В загалі то поняття «регіон» походить від латинського слова «region», що у перекладі означає «країна», «край», «область». У довідниках та енциклопедичних виданнях, що мають універсальний характер, визначення регіону є занадто розпливчастим та некоректним. Так, «Великий тлумачний словник сучасної української мови» пропонує таке визначення цієї дефініції: «Регіон – певна територіальна одиниця (район, область, зона), що вирізняється з-поміж інших таких же одиниць специфічними рисами (географічними,  геологічними,  етнографічними,  економічними та ін.)» [3, с. 1020]. 

Представлено тлумачення категорії  «регіон»  у політологічних словниках.  Російська  «Політична енциклопедія» дає таку трактову цієї категорії. «Регіон – самостійна просторово-географічна, адміністративно-територіальна,  інституційно-політична,  економічна,  соціальна,  історико-культурна, етнічна і демографічна величина» [4, с. 333].

В Україні дефініція «регіон» відображає адміністративно - територіальний устрій держави і наводиться у Законі України «Про стимулювання розвитку регіонів». Це — «... територія Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя» [8].

Визначення поняття «регіон» також є у Розпорядженні Президента України «Про комісію з розробки Концепції державної регіональної політики України». Згідно з напрацюваннями комісії з розробки Концепції державної регіональної політики України «регіон – частина території країни, яка характеризується комплексом властивих їй природно-географічних, економічних та інших ознак. Регіон може збігатися з кордоном адміністративно-територіальної одиниці або об’єднувати території кількох таких одиниць» [14].

Значний внесок у понятійно-термінологічний апарат регіонального розвитку внесли українські науковці. Зокрема Т. Уманець розуміє «регіон» як однорідне соціально-економічне та економіко географічне утворення [5, с. 87].

Своє визначення запропонував В. Керецман та провів ґрунтовний аналіз наукових поглядів щодо дефініції «регіон». На його думку «регіон» — це сукупність частин соціального, природно-ресурсного та інших потенціалів держави, які зберігаються просторово і стосовно яких можуть та повинні здійснюватися певні регулятивні дії як з боку держави, так і з боку місцевих органів державної влади чи самоврядування [ 6, с. 168].

На думку деяких вчених-регіоналістів регіон є штучно утвореною одиницею, яка створена «великим капіталом» для постійного задоволення особистих потреб. Раніше регіон значився як певне самодостатнє утворення зі своєю історією та культурною специфікою, а вже потім почали ранжувати регіонів по критеріям філософії, екології, політики, економіки тощо.  Внаслідок цього велика кількість науковців присвячували свої наукові роботи визначенню місця регіону у глобальних процесах. Через це під регіоном почали розуміти  такі поняття як провінція, регіони кордони, регіони - периферії тощо. Наприклад французькому досліднику Р. Ле Коадік (Le Coadic, Ronan) вважав замінником поняття «регіон» має бути «провінція». Термін «регіон» сам по собі ще не відображає демократичності. Регіон, на думку Р. Ле Коадіка, постає на сьогодні як щось нижче, обмежене і навіть у певній мірі абстрактне. [7, с. 80].

У наукових працях Л. Ремхельда, регіон відображається як своєрідний своєрідний «супертермін». Основний його зміст повною мірою залежить від того, які завдання, дослідницькі чи управлінські, ставить перед собою той, хто його застосовує. З точки зору економічного напрямку то регіон насамперед – це господарська одиниця,  з географічної точки зору він виступає як сукупність природних і економіко-географічних особливостей, історичної – як зафіксовані в джерелах територіальні одиниці, з точки зору культурного напрямку – це спільнота, що має власний етнокультурний вимір.

Вихідним елементом регіону як категорії є просторова складова, що знаходить своє відображення в географії, економіці, державному управлінні, праві та політології. Більш конкретно вона виступає у таких поняттях як «адміністративно-територіальна одиниця», «частина території», «певний територіальний оптимум», «соціально-економічний простір», «територіальна спільнота» і т.ін.

На сьогоднішній день,через таке велике різноманіття тлумачень терміну, у вітчизняній та зарубіжній літературі не існує підходу до єдиного визначення категорії «регіон». Один напрямок, який поєднує всі визначення терміну на теоретичному рівні - це те що він характеризується як багатофункціональна та багатоаспектна система. Найбільшого поширення набули чотири парадигмальні напрямки визначення регіону: регіон-квазідержава, регіон-квазікорпорація, регіон-ринок (ринковий ареал), регіон-соціум [9, c. 63].

Вітчизняні вчені розглядають термін як однорідне соціально- економічне та еколого-географічне утворення. Але у більшості випадків вони ігнорують таку його ознаку, як наявність автономної системи управління. Так чи інакше усі дослідники виходять з наявності в регіоні просторових компонентів, що в різних комбінаціях поєднуються з іншими ознаками утворення регіонів. Таким чином в наслідок цього регіон може виглядати як одиниця адміністративно-територіального поділу країни та і як частина території, що відрізняється від інших за низкою ознак, які проводить дослідник на той момент.

Такі російські вчені як Ю. Гладкій та А. Чистобаєв ототожнюють уявлення про «регіон» з просторовим уявленням «району», але генетично і семантично вони відрізняються один від одного і тому в науковому значенні краще застосовувати саме термін регіон [10, с.20].

Акцент на тотожності понять «регіон» і «район» можна прослідкувати і в працях інших російських науковців в – В. Афанасьєва, Ф. Кожуріна, М.Некрасова, Е. Алаєв

На думку В. Афанасьєва категорія «регіон» уживається щодо будь-якої території, яка може мати різні розміри – від невеликого району у великому місті до значних частин усередині континентів [11, с. 209]. Під «регіоном», – вважає Ф.Кожурін, – розуміють певну частину народногосподарського комплексу країни, межі якої визначені відповідним адміністративним поділом держави: край, область, місто. Однак при дослідженні «регіону» як об’єкта управління слід розглядати його складові – економіко-географічну структуру, виробничо-технологічну, соціально-демографічну і структуру обслуговування [12, с. 5].

М. Некрасов визначає регіон на основі соціально-економічних позицій, упускаючи його керованість та зв'язок з адміністративно-територіальним устроєм: «під регіоном розуміють велику територію країн з більш або менш однорідними природними умовами, із характерною спрямованістю розвитку продуктивних сил на основі поєднання комплексу природних ресурсів із відповідною і перспективною матеріально-технічною базою, виробничою і соціальної структурами». Як основна ознака регіону в даному випадку виступає спільність народногосподарських завдань [13, с. 29].

Е. Алаєвим було запропоновано схему аналізу економічного району, вироблено методологію науки про регіон, запропонована теорія економіко-географічного положення. Він вважав, що район існує реально і завдання дослідника полягає в тому, щоб визначити межі його існування. Термін «регіон», на його думку, вживається синонімом терміна «район», «економічний район» і наділяється схожими ознаками і однією методологічною [15].

Дивлячись на наведені визначення терміну «регіон» можна побачити,що у понятті ключовим компонентом є територія, територіальна одиниця, територіальна цілісність або територіальне об’єднання. Головна відмінність  полягає у формуванні цих понять: в першу чергу, це географічний аспект, що має масштабно-територіальний характер, а по-друге політичний аспект, який знаходить відображення в політичному представництві центральної влади на рівні адміністративно-територіальної одиниці.

Таким чином можна побачити, що у сучасній науці під терміном «регіон» розуміються різноманітні просторові системи дуже різних ієрархічних рівнів – від групи держав до частин адміністративно-територіальних одиниць, і дискусії з приводу розуміння суті регіону не тільки не закінчуються, але й все більше активізуються.

Підбиваючи певний підсумок огляду визначень поняття регіону з літературних джерел вважаємо, що регіон – це самостійна одиниця територіальної структури держави, яка відрізняється від інших таких же одиниць своїми специфічними ознаками і характеристиками, на якій функціонують регіональні владні інститути з визначеними повноваженнями та відповідними фінансовими ресурсами.

Регіон це політичний суб’єкт, який діє як специфічна політична система на основі права регіонального самоврядування. Кожний регіон повинен мати індивідуально свою соціально-політичну орієнтацію та відповідні фінансові ресурси для їх реалізації.

Висновки. Вищенаведений аналіз дає підстави зробити висновки, що регіон є об’єктом багатьох наукових напрямків. Незважаючи на існуванні  великої кількості досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців, що направлені на визначення проблеми політики регіонів, визначення характеристик змісту поняття «регіон» і сьогодні залишається відкритим.

Було запропоновано тлумачення терміну «регіон» – це самостійна одиниця територіальної структури держави, яка відрізняється від інших таких же одиниць своїми специфічними ознаками і характеристиками, на якій функціонують регіональні владні інститути з визначеними повноваженнями та відповідними фінансовими ресурсами.

Література.

1.            Белова В. Л. Регионоведение. Регионообразующие факторы / Белова В. Л. // Социально-гуманитарные знания. – 1999. – №2. – С.57-67.

2.            Липец Ю.Г. География мирового хозяйства .-М.: Владос,1999.- с.18-90.

3.            Великий тлумачний словник сучасної української мови /  Уклад.  і голов.  ред. В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. – 1440 с.

4.            Политическая энциклопедия: В 2 т. – М.: Мысль, 1999. – Т. 2. – 596 с.

5.            Уманець Т. В. Поняття суті управлінської категорії «регіон» та її типи в умовах трансформації структури господарства України / Тетяна Василівна Уманець // Статистика України [Текст].—2004. — №4.—С. 83—90.

6.            Керецман В. Ю. Державне регулювання регіонального розвитку: теоретичні аспекти [Текст]: монографія /В. Ю. Керецман. — К.: Вид-во УАДУ, 2002. —188 с.

7.            Коадик Р. Ле. Бретонские контрасти / Ронан Ле Коадик // Этнографическое обозрение [Текст].—2003.—№ 6. —С. 78—93.

8.            Про стимулювання розвитку регіонів: Закон України 2850-ІV від 08.09.2005 р. // Офіційний вісник України [Текст].—2005.—40. — 21 жовг.—С.25.—Сг.2529.

9.            Чужиков В.І. Регіональні інтеграційні стратегії постсоціалістичних країн Європи В. Чужиков. – К. : ТОВ «Кадри», 2003. – 297 с.

10.       Гладкий Ю. Н. Регионоведение: [учебник] / Ю. Гладкий, А. Чистобаев. – М. :  Гардарики, 2000. – 384 с

11.       Приоритеты управления региональным развитием: [Афанасьев В. Я., Быстряков И. К. и др.]. – М. : Луч, 2001. – 256 с

12.       Кожурин Ф. Д. Совершенствование регионального управления / Ф. Кожурин. – М. : Знание, 1990. – 64 с.

13.       Некрасов Н.Н. Региональная экономика. Теория, проблемы, методы. - 2-е узд. - М.: Экономика, 1978 - 344 с.

14.       Розпорядження Президента України від 30 верес. 1999 р. № 241/99-рп "Про комісію з розробки Концепції державної регіональної політики України” [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України : Законодавство України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=241%2F99-%F0%EF

15.       Алаев Е.Б. Социально-економическая география: Понятийно-терминолог. словарь. -М.: Мысль, 1983. - С. 155-168.

 

 

Категория: Секция 1 | Добавил: Zhesha (15.03.2013)
Просмотров: 1179 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 2.0/1
Всего комментариев: 1
1  
На мой взгляд в работе не приведены основные положения показывающие необходимость изучения данного вопроса, поэтому не совсем понятна цель данного исследования. Не ясно также как именно определение понятия "регион", предложенное автором, повлияет на дальнейшие научные разработки в сфере регионоведения.

Имя *:
Email *:
Код *: