Понедельник, 11.12.2017, 08:33
Меню сайта
Поиск
Категории раздела
Главная » Статьи » Секция 2

МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В РЕГІОНІ

УДК 330.322:353

 

МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ В РЕГІОНІ

КУЧЕРЕНКО І.О.студентки групи УСЕК–12м–1, ДонДУУ 

МАРЧЕНКО В.В. к.держ.упр., доцент кафедри                    «Менеджмент невиробничої сфери»

 

Постановка проблеми. Питання побудови держави з розвиненою конкурентоспроможною соціально орієнтованою економікою пов'язане з підвищенням ефективності державного регулювання інвестиційних процесів в комплексному розвитку її регіонів.

В Україні ж досі не створено обгрунтованої системи державної підтримки інвестиційної діяльності підприємств. Як наслідок цього, в інвестиційній діяльності країни виникло замкнене коло, коли Недоінвестування народного господарства посилює спад виробництва, що, в свою чергу, призводить до зниження інвестиційних можливостей суб'єктів господарювання та держави. Поліпшити ситуацію в Україні може лише науково обгрунтована інвестиційна політика держави.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми. Проблематиці державного управління інвестиційної діяльності на регіональному рівні присвятили свої дослідження багато вчених-економістів: В.В. Дорофієнко, О.І. Черниш, А.А.  Бутник, Д.С. Ванькович, Б.М. Данилишин, В.К. Мартиненко, Т.Г.  Покотило та ін. Одночасно , незважаючи на достатню кількість досліджень означених проблем, залишається недостатньо розробленим.

Мета дослідження. Метою даної статті є дослідження методів та інструментів державного регулювання, що впливають на формування інвестиційних ресурсів регіону та розробка шляхів їх вдосконалення для активізації інвестиційної діяльності.

Виклад основного змісту. Об'єктивна потреба в коригуванні курсу економічних реформ відображена в нормативно-правових актах, що визначають стратегічні і поточні напрями інвестиційної політики держави, а саме: постанову Кабінету Міністрів України «Про Концепцію регулювання інвестиційної діяльності в умовах ринкової трансформації економіки», «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року »та ін У зазначених документах передбачено підвищення організаційної функції держави в створенні реальних ринкових стимулів для розвитку виробництва, здійснення підтримки малого та середнього бізнесу, визначені державні принципи та пріоритети інвестиційного розвитку, через які реалізується державна інвестиційна політика. На сучасному етапі реформування економіки активізація інвестиційних процесів - єдиний шлях до вирішення проблем структурної переорієнтації економіки України на виготовлення конкурентоспроможної продукції. Інвестиції є найважливішою економічною категорією розширеного відтворення, яка відіграє ключову роль у реалізації структурних змін в економіці і формуванні національно-господарських пропорцій на макрорівні, що відповідають ринковим формам господарювання. Згідно з цим як загальнодержавна, так і регіональна економічні політики невідкладно потребують реальних програм залучення інвестицій в економіку держави чи регіону [4].

Недостатність інвестиційних ресурсів в економіці України спонукає до пошуку різних шляхів стимулювання інвестиційних надходжень, які здатні забезпечити належні умови інвестиційної діяльності шляхом вибору ефективних форм державного регулювання. Такими складовими механізму регулювання з боку органів державної влади є:

- податкове регулювання: система податків і їх ставки, податкові пільги;

- умови приватизації державної власності;

- антимонопольне регулювання;

- прийняття законів та інших нормативних актів, що регулюють інвестиційну діяльність;

- надання фінансової допомоги у формі дотацій, субсидій, субвенцій, бюджетних позик на розвиток окремих регіонів, галузей, виробництв;

- грошово-кредитна політика;

- інноваційна політика;

- політика заохочення іноземних інвестицій;

- інші непрямі форми державного регулювання інвестиційної діяльності.

Міжнародний досвід інвестування свідчить, що ті з країн, кому вдалося залучити в країну значні обсяги інвестицій, успішно і швидко долають завдання ринкового реформування національної економіки, досягають значних темпів соціально-економічного розвитку [2].

Україна змогла значно збільшити обсяг прямих іноземних інвестицій протягом 2005-2008 років. Західний інтерес значно зріс після вступу України до Світової Організації Торгівлі у травні 2008 року. Незважаючи на це, багато інвесторів швидко згорнули свої інвестиційні програми у зв'язку з економічною кризою.

У залученні інвестицій в регіони України важливу роль має відіграти політика сприяння на регіональному рівні, що є проявом політичної волі та здійсненням реальних заходів представниками місцевих органів влади по підтримці інтересів інвестора, місцевих переваг в інфраструктурному забезпеченні інвестиційних процесів - фінансовому, технологічному, інформаційному і тому подібне.

Високий рівень податків, брак бюджетних коштів, високий рівень процентних ставок за кредитні ресурси, невисоку розвиненість фондового ринку також стримують інвестиційну активність підприємств. Сприяння інвестиційному клімату шляхом удосконалення податкового регулювання включає надання підприємствам інвестиційного податкового кредиту, пільгове оподаткування власних коштів підприємств, спрямованих на модернізацію або розширення виробництва і т.д.

На сьогодні існує певна правова база оподаткування підприємств, контролю за надходженням коштів до бюджету та їх використанням. Однак необхідність вдосконалення податкової системи країни є предметом багаторічних дискусій вчених та підприємців. До основних недоліків чинної податкової системи можна віднести:

- зміни податкового законодавства;

- невиконання функції стимулювання підприємницької діяльності;

- концептуальна невизначеність, суперечливість положень, довільне нормативно-правове регулювання.

Чинна податкова система орієнтована здебільшого на фіскальну функцію без надання належної уваги регулятивної, які негативно впливають на інвестиційну активність. Необхідність змін у податковій політиці є нагальним і актуальним питанням в даний час, що відображено в концепції податкового регулювання економіки. Концепція вдосконалення податкового регулювання повинна забезпечити:

1. Економічноу ефективность: податкова система не повинна мати протиріч з ефективним розподілом ресурсів.

2. Гнучкість: податкова система повинна бути здатна швидко реагувати на зміну економічних умов.

3. Справедливість: податкова система повинна бути справедливою в підходах до різних індивідуумів.

Сьогодні вирішення поставлених завдань пов'язують з прийняттям Податкового кодексу, який повинен забезпечити повноту правового регулювання податкових відносин.

Глибокі економічні дослідження довели, що монополія або монопольне становище на ринку найчастіше шкодить суспільству, оскільки спричиняє збільшення суспільних витрат. Антимонопольне регулювання є частиною державного регулювання, оскільки уповноважені державні органи можуть безпосередньо впливати на процес утворення монополій, обмежувати монопольну владу та її прояви, забороняти діяльність монополій і т.п. Антимонопольне регулювання здійснює Антимонопольний комітет відповідно до Закону «Про Антимонопольний комітет України» [3].

На сьогодні в Україні, крім зовнішніх інвесторів, є і власні внутрішні потенційні інвестори. Однак для більш широкого залучення внутрішніх інвестицій необхідні механізми, які б сприяли залученню тіньових капіталів. Вирішення цієї проблеми потребує розробки державних програм. Пріоритетними можна визначити ті напрями інвестування, які здатні в  короткий термін забезпечити відчутні зрушення в економіці регіону.

Такими невідкладними завданнями можна вважати ті, які забезпечують приріст обсягів виробництва високоякісної конкурентоспроможної продукції в регіоні.

Для більш широкого залучення як іноземних, так і внутрішніх інвесторів у регіоні, має бути розроблена спеціальна стратегія залучення іноземних інвестицій в регіон.

Таким чином, запропоновано основні елементи стратегії залучення інвестицій в регіон:

1. Розвиток недержавних фондів, асоціацій, які сприятимуть залученню фінансових ресурсів у регіон.

2. Створення Агентства регіонального розвитку, які будуть надавати інформацію як для потенційних інвесторів про підприємства, так і для підприємств про інвесторів.

3. Співпраця з іншими регіонами як за кордоном (транскордонне співробітництво), так і в Україні щодо вкладання коштів у підприємства регіону.

4. Страхування інвестицій.

Ефективне функціонування економіки ринкового типу вимагає сприятливого комбінування різних регулювань, що впливають на інвестиційну активність підприємств та інвесторів в регіоні.

Сприятливий інвестиційний клімат створює держава і впливає на всіх учасників інвестиційних процесів. Для створення сприятливого інвестиційного клімату держава використовує різні типи регулювань: податкове, фінансово-кредитне, антимонопольне та інші, але поліпшення якості регулювань дозволить реалізувати потенційні можливості суб'єктів економічної діяльності, спрямованих на отримання прибутку від своєї діяльності, а отже наповнення бюджету та створення робочих місць в регіоні.

Висновки. Методи та інструменти державного регулювання інвестиційної діяльності повинні бути більш гнучкими і адаптованими до соціально-економічного розвитку регіонів країни. Між всіма методами та інструментами механізму державного регулювання регіональних інвестиційних процесів простежується взаємозалежність і взаємозумовленість можливостей щодо їх застосування. Тому тільки в комплексі вони можуть створювати ефективну систему фінансового забезпечення інвестиційної діяльності в Україні. У цьому контексті вирішення окреслених проблем дозволить підвищити ефективність і дієвість даного механізму, а також забезпечить створення привабливого інвестиційного клімату держави.

Література

1. Бутник А.А. Развитие региональной финансово-инвестиционной политики/А.А. Бутник//Инвестиции: практика и опыт.-2010.-№ 3.-С. 10-13.

2. Важинський Ф.А. Механизм регулювання інвестиційної діяльності в регіоні//Науковий вісник НЛТУ України.-2010.-Вип. 20.7.-С. 138-144.

3. Данилишин Б.М. Восстановление производства в промышленности продолжается/Б. М. Данилишин//Правительственный курьер.-2009.-№ 218.-С. 6-10.

4. Нікіфоряк Л.С. Особливості державного регулювання інвестиційної діяльності в Україні//Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії.-2011.- № 1(20).-С. 250-257.

Категория: Секция 2 | Добавил: Zhesha (12.03.2013)
Просмотров: 725 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: