УДК 339.137.2 (474.62)

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ У НАЦІОНАЛЬНОМУ РЕЙТИНГУ  РЕГІОНІВ УКРАЇНИ  У 2012 РОЦІ

Самофалова Аліна Олександрівна, студентка

кафедри «Менеджмент невиробничої сфери»

Донецького державного університету управління

Беззубко Борис Ігорович, асистент

кафедри «Менеджмент невиробничої сфери»

Донецького державного університету управління

Постановка проблеми. Небагато знайдеться проблем в економічній науці, настільки гострих і критично важливих для національної економіки, як проблема конкурентоспроможності. Останнім часом вичерпався потенціал зростання національної економіки на ресурсній основі. Потрібні кардинальні зміни у виборі пріоритетів національного економічного розвитку в глобальній конкуренції, а для цього важливим є усвідомлення змісту і структури такої фундаментальної економічної категорії, як конкурентоспроможність країни. В сучасних умовах конкурентоспроможність країни - це потужний аналітичний і політичний інструмент, у світі приділяється велика увага визначенню рейтингу національної конкурентоспроможності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженнями  конкурентоспроможності поряд з організаціями і вченими зі світовим ім’ям  М.Кастельсом, М.Портером, Дж. Саксом у цій області працюють вітчизняні вчені - Я.Жаліло, Б.Кваснюк, Д.Лук’яненко, А.Поручник,  І.Сиваченко та ін.

Мета статті. Розглянути рейтинг України за складовими конкурентоспроможності. Проаналізувати динаміку економічного розвитку Донецької області за період 2011-2012 року.

Виклад основного матеріалу. Доцільність аналізу та вимірювання конкурентоспроможності регіонів  країни i полягає в тому, що з’являються реальні шанси та можливості, по-перше, встановити чинники, що впливають на конкурентоспроможність певної частини території країни; по-друге-  усвідомити, що показники конкурентоспроможності можуть бути надійним інструментом (хоча й не єдиним) для дослідження стану та перспектив розвитку; по- третє - дійсно стати конкурентоспроможним [1].

Всесвітній економічний форум (ВЕФ) - це незалежна міжнародна організація, покликана «покращувати ситуацію у світі».  Організація збирає лідерів країн із усього світу і слугує платформою для   вироблення програми для вирішення глобальних, регіональних і галузевих питань.

З 2005 року Всесвітній економічний форум (ВЕФ) аналізує конкурентоспроможність, використовуючи Індекс глобальної конкурентоспроможності (ІГК) - комплексний інструмент оцінювання мікро і макроекономічних показників національної конкурентоспроможності.

Фонд «Ефективне управління» - некомерційна, незалежна організація створена  у 2007 році  за ініціативою Р. Ахметова  для сприяння економічному зростанню країни шляхом розробки та впровадження довгострокових економічних програм, а також відкритого обговорення з громадянським суспільством нагальних для України економічних питань. Фонд ефективного управління  характеризує конкурентоспроможність як набір інститутів, політик і факторів, які визначають рівень продуктивності країни. Остання, у свою чергу, впливає на рівень добробуту, який може забезпечити економіка. Конкурентоспроможна економіка - це економіка, яка здатна зберегти зростання [2].

Продуктивність і конкурентоспроможність визначаються багатьма детермінантами. Уподовж багатьох століть економісти намагалися віднайти і зрозуміти фактори, пов’язані із цим процесом. Унаслідок цього виникали різноманітні теорії: від концепції спеціалізації і розподілу праці, розробленої Адамом Смітом, до пріоритетності інвестицій у фізичний капітал та інфраструктуру в економістів неокласичної школи. Останні сучасні теорії вивчають інші механізми, на приклад, освіту та навчання, технологічний прогрес, макроекономічну стабільність, високий рівень державного управління, розвиненість бізнесу й ринкову ефективність.

У рейтингу глобальної конкурентоспроможності, за даними (ВЕФ), Україна в 2012 році поліпшила свій торішній результат відразу на дев’ять пунктів. В 2011-му місце України, серед 142 країн, було 82-м,  то в 2012 році  серед вже 144 країн у рейтингу, Україна займала 73- місце [4].

            Згідно  ІГК за  складовими конкурентоспроможності: інституції - на 132 місці; інфраструктура - 65; макроекономічна стабільність - 90; охорона здоров’я та початкова освіта - 62; вища освіта та професійна підготовка - 47; ефективність ринку товарів - 117; ефективність ринку праці - 62; рівень розвитку фінансового ринку - 114; технологічна готовність - 81;  розмір ринку -38; рівень розвитку бізнесу  - 91;   інновації - 71 [4].

Для аналізу  національної конкурентоспроможності  будемо  використовувати Індекс національної конкурентоспроможності, який  дає можливість аналізувати динаміку економічного розвитку окремо взятого регіону (Донецької області). Компоненти  конкурентоспроможності згруповані у 12 складових (Рис.1). Кожна з дванадцятьох складових конкурентоспроможності представлена окремо. Усі зазначені фактори є важливими для конкурентоспроможності й економічного зростання, вони  взаємопов’язані, мають тенденцію до посилення одна одної, коли слабкі позиції у певних аспектах часто негативно впливають на інші аспекти.

Рис 1. Складові конкурентоспроможності

Таблиця 1.

Результати п’яти кращих регіонів України за 12 складовими конкурентоспроможності у 2012 році [3].

Згідно з підсумками розрахунку Індексу конкурентоспроможності регіонів України у 2012 році, перша п’ятірка лідерів не змінилася: місто Київ, Харківська, Дніпропетровська, Донецька й Київська області. Упродовж року  Харківська область випередила у рейтингу Дніпропетровську, а Донецька - Київську область. Донецька область піднялася на одну позицію і посіла 4- місце у національному рейтингу конкурентоспроможності.

         Порівняно з 2011 роком Донецькій області вдалося покращити оцінки  за рахунок субіндексу розвитку інновацій, за яким регіон посів 1-е місце серед 27 регіон України. За двома іншими субіндексами - базовими вимогами і посилювачами ефективності - у порівнянні з минулим роком позиції області не змінилися.

         За рік оцінки області покращилися за трьома складовими індексу конкурентоспроможності, у тому числі й з охорони здоров’я і початкової освіти (на чотири позиції), з ефективності ринку товарів (на одну позицію), рівня розвитку бізнесу (на одну позицію). Підвищення оцінок в рейтингу відбулося переважно за рахунок складових розвитку бізнесу та інноваційного потенціалу.

         Найпозитивніші зміни в національному рейтингу для Донецької області відбулися за складовими рівня розвитку бізнесу (1-е місце), рівня розвитку фінансового ринку (2-е місце), розміру ринку (3-е місце) та інновацій (3-е місце). Водночас регіон перебуває на 20-му місці за складовою охорони здоров’я і початкової освіти. Викликає занепокоєння  втрата позицій за складовою інституцій (13-е місце, 11-е місце торік) та інновацій (3-е місце, у 2011 році - 2-е) [3].

         Лідерство Донецької області за складовою рівня  розвитку бізнесу (1-е місце з 27 регіонів). За рівнем розвитку фінансового ринку область зберегла незмінну минулорічну позицію (2-місце з 27 регіонів).

         Високі позиції за складовою обсягу ринку пояснюються кращим в Україні показником індексу обсягу зовнішнього ринку (1-ше місце серед 27 регіонів), що відповідає 67-й позиції в ІГК з 144 країн світу. Такий результат співвідноситься з високою часткою експорту Донецької області у сукупному обсязі експорту України (більше 25% у 2011 році).

         У 2012 році порівняно з минулим 2011 роком Донецька область втратила одну позицію зі складової інновацій, посівши 3-є місце серед 27 регіонів. Висока відносно інших регіонів позиція за цією складовою пояснюється показником держзакупівлі  високотехнологічної продукції, за яким область за рік перемістилася з 5-го на 1-ше місце, що відповідає 87-му місцю в ІГК.

    Незважаючи на помітне покращення результатів (підняття на 4-й позиції порівняно з минулим роком), найпроблемнішою складовою рейтингу для Доне­цької області є охорона здоров’я і початкова освіта (лише 20-е місце серед 27 регіонів України). Регіон продовжує демонструвати зниження резуль­татів зі складової ефективності ринку праці, зайнявши 17-ту позицію серед 27 регіонів України, що в цілому на дві позиції нижче порівняно з минулим роком.

Висновки. Донецька область  за 2012 рік  піднялася на одну сходинку та посіла 4- місце у національному рейтингу конкурентоспроможності. Вдалося покращити оцінки  за рахунок субіндексу розвитку інновацій за яким регіон посів 1-е місце серед  регіонів України.

Лідерство  області за складовою рівня  розвитку бізнесу (1-е місце). Позитивні зміни  відбулися за складовими рівня розвитку фінансового ринку, розміру ринку  та інновацій. Але попри те  по деяким складовим  результати  залишаються не кращими. За складовою охорони здоров’я і початкової освіти регіон перебуває на 20 місці. Слаборозвинені інституції суттєво перешкоджають зростанню конкурентоспроможності економіки  регіону та країни. Погані інституції - це проблема, яка потребує негайної дії, без її вирішення подальше просування України сходами конкурентоспроможності буде вкрай важким. Поліпшення інституцій значною мірою залежить від наявності міцної політичної волі. Реалізація реформи інституцій можлива лише за умови активної зацікавленості і взаємодії усіх сторін (уряду, громадянського суспільства, ЗМІ).

Література:

1. Максименко C. Конкурентоспроможність регіонів України / С.Максименко Український  центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Розумкова / [Електронний ресурс] – 2008. –  56 с. – Режим доступу:

 http://www.razumkov.org.ua/additional/analytical_report_NSD99_ukr.pdf

2.Фонд ефективне управління. Назустріч економічному зростанню та процвітанню / Звіт про конкурентоспроможність  регіонів України 2012. [Електронний ресурс]  – 208 с. – Режим доступу:

http://www.feg.org.ua/docs/FEG_report_2012_body_ua_20.11.2012.pdf

3.Фонд  эффективное управление. Навстречу экономическому росту и процветанию / Отчет о конкурентоспособности регионов Украины 2011 [Електронний ресурс]  – 204 с. – Режим доступу:

 http://www.feg.org.ua/docs/Ukraines_Competitiveness_Report_2011_ru.pdf

4.  The  global  competitiveness  report 2012–2013. World Economic Forum 2012

[Електронний ресурс] –  545 с. –  Режим доступу:

http://www3.weforum.org/docs/WEF_GlobalCompetitivenessReport_2012-13.pdf