Понедельник, 11.12.2017, 08:35
Меню сайта
Поиск
Категории раздела
Главная » Статьи » Секция 4

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ В СФЕРІ СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ

УДК 711.168

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ В СФЕРІ СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ

 

Аманіязов Нарли - магістр кафедри менеджменту і маркетингу в міському господарстві Харківської національної академії міського господарства

Карлова О.А. - д-р екон. наук, доцент кафедри менеджменту і маркетингу в міському господарстві Харківської національної академії міського господарства

 

Постановка проблеми. Основною умовою успішного розвитку суспільства є гармонізація економічних та соціальних процесів, що відбуваються в Україні. Економічне зростання сьогодні тісно пов’язане с функціонуванням систем охорони здоров’я населення та соціального забезпечення, що особливо відчувається на регіональному рівні.

Забезпечення належного фінансування медичних закладів, та надання соціальної допомоги тим прошаркам населення, що її потребують є важливими напрямками здійснення соціальної політики держави. Тому реалізацію конкретних заходів за означеними напрямками необхідно проводити з урахуванням науково обґрунтованих рекомендацій щодо прогнозування величини витрат на охорону здоров’я та фінансування заходів з надання соціальної допомоги малозабезпеченим верствам населення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам розвитку економіки країни, її галузей і територій присвячено роботи українських вчених:П. Бубенко, Гугеля О.С. Симсона Е.О. [1, 4]  Для якнайшвидшого вирішення проблем управління соціальним розвитком регіонів особливої актуальності набуває забезпечення інформаційної підтримки підготовки та реалізації реформ у соціальній галузі, прогнозування основних показників соціально-економічного розвитку регіонів.

У зв’язку з цим надзвичайно актуальною стає проблема удосконалення економіко-організаційних засад управління в сфері соціальної допомоги і охорони здоров’я на регіональному рівні з урахуванням розвитку економіки країни.

Мета статті. Метою роботи є дослідження надання соціальної допомоги малозабезпеченим верствам населення та розвитку охорони здоров’я.

Основний матеріал дослідження.  Україна має певні зобов’язання перед ООН досягти Цілей Тисячоліття в галузі розвитку в період до 2015 року в соціальній сфері. Для цього в країні планується поступове подолання бідності, забезпечення доступу до якісної освіти впродовж життя, забезпечення сталого розвитку довкілля, поліпшення здоров’я матерів та зменшення дитячої смертності, обмеження поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу і започаткування тенденції до скорочення їх масштабів, забезпечення гендерної рівності. Задля досягнення визначених цілей та бажаного рівня розвитку, необхідно проводити таку економічну політику на рівні міст, яка сприятиме створенню єдиного господарського комплексу з ефективним використанням місцевих ресурсів, що підніме достаток всіх членів суспільства. Для здійснення такої політики органами місцевого самоврядування розробляються плани та програми економічного і соціального розвитку на перспективу за такими напрямами: демографічна ситуація, збалансованість попиту і пропозиції, показники зайнятості та рівня життя населення, з’ясування впливу політики реструктуризації на соціальний розвиток.

Надання субсидій малозабезпеченим верствам населення дає можливість підвищувати добробут цих людей, а охорона здоров’я створює умови для підтримання і покращання здоров’я населення. В Концепції гуманітарного розвитку України [3] зазначається, що забезпечення збереження та зміцнення здоров’я населення, продовження періоду активного довголіття, тривалості життя людей, орієнтація на здоров’я як соціальну цінність, яка забезпечує громадянину конкурентоспроможність на ринку праці, професійне довголіття, пов'язаний із цим добробут – одна з визначальних складових гуманітарної політики держави, підґрунтя поліпшення якості життя, зміцнення людського потенціалу, збереження генофонду народу. Основними зобов’язаннями у цій сфері є:

-       розробка та втілення в життя збалансованої ефективної медико-економічної моделі охорони здоров’я;

-       суттєве розширення програм у галузі охорони здоров’я, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, орієнтація на удосконалення системи охорони здоров’я;

-       забезпечення ефективного контролю за якістю надання медичної допомоги;

-       орієнтація закладів охорони здоров’я на пріоритетний розвиток профілактики та раннього запобігання захворюванням;

-       створення сприятливого для здоров’я довкілля, безпеки праці, споживання, життєдіяльності, відпочинку тощо;

-       поширення та пропагування навичок здорового способу життя;

-       пріоритетний розвиток курортно-рекреаційної та спортивно-профілактичної сфер з метою задоволення потреб людини у повноцінному відпочинку, оздоровленні, профілактиці захворювань, відновленні фізичних і духовних сил.

У збірнику Гуманітарна сфера України [2] висвітлено стан охорони здоров’я в Україні: чисельність населення щорічно зменшується приблизно на 300 тис. осіб, смертність значно перевищує народжуваність, тривалість життя зменшується. На етапі реформування соціальної сфери в містах основними негативними тенденціями та ключовими проблемами є:

-       загальний низький рівень доходів населення та потужна дія інфляційних чинників;

-       зменшення ролі заробітної плати у формуванні доходів населення;

-       наявність значної міжгалузевої та міжпосадової диференціації заробітної плати; суттєва диференціація між регіонами України за показником доходу у розрахунку на одну особу;

-       різкий спад обсягів фінансування з боку держави, що призвело до прямого розпаду охорони здоров’я та звело до критичного мінімуму безкоштовні послуги.

Висновки. Для якнайшвидшого вирішення проблем управління соціальним розвитком міст особливої актуальності набуває забезпечення інформаційної підтримки підготовки та реалізації реформ у соціальній галузі, прогнозування основних показників соціально-економічного розвитку регіонів.

У зв’язку з цим актуальною є проблема удосконалення економіко-організаційних засад управління в сфері соціальної допомоги і охорони здоров’я на рівні міста. ЇЇ вирішення сприятиме поліпшенню соціально-економічного становища громадян, підвищенню якості надання лікувально-профілактичної допомоги та забезпеченню доступності для соціально незахищених верств населення. Пріоритетами гуманітарного розвитку в містах повинні стати формування нової якості життя, створення суспільства знань, підтримка соціальної активності громадян і розвиток цивільного суспільства, а також культурна і політична консолідація українців як європейської нації.

 

Література:

1.     Бубенко П.Т. Регіональні аспекти інноваційного розвитку:: Монографія. / НАН України. Міністерство освіти і науки України. – Харків, 2002.

2.     Гуманітарна сфера України. // Зб. дов.-інф. матеріалів. - К.: Всеукраїнський форум інтелігенції, К.:2008. - 132 с.

3.     Концепція гуманітарного розвитку України на період до 2020 року. Проект/ Стратегічні пріоритети, №3(12), 2009 р. с.11-30.

4.     Симсон Э.А., Бубенко П.Т., Гугель А.С. и др. Концепция инновационной модели социально-экономического развития Харьковской области «Харьковский инновационный порт» – Харків: НТУ «ХПІ», 2001. – 58 с.

Категория: Секция 4 | Добавил: Zhesha (15.03.2013)
Просмотров: 561 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: