УДК 339.924

ПРИЄДНАННЯ УКРАЇНИ ДО ІНТЕГРАЦІЙНИХ УТВОРЕНЬ: ПОЗИТИВНІ ТА НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ

Беспалова Інна Михайлівна, студентка кафедри «Менеджмент невиробничої сфери» Донецького державного університету управління

Балабенко Олена Володимирівна, к.е.н., доцент кафедри «Менеджмент організацій» Донбаської національної академії будівництва і архітектури

Постановка проблеми. Процеси інтернаціоналізації, що підсилюються, і глобалізації господарського життя, взаємозалежність, що наростає, і вплив загальносвітових тенденцій на економіку окремих країн обумовлюють необхідність для кожної з них визначити своє місце у світовому господарстві. Таке завдання стоїть й перед Україною, тому проблема вибору напряму інтеграціїї є актуальною та потребує значної уваги.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Актуальність проблеми інтеграції України у світове господарство висвітлено в працях багатьох зарубіжних і вітчизняних вчених: Ликтян Д.Т., Дахно І.І., Пахомова Ю.М., Лук’яненко Т.Г., Губцького П.В. та ін. Вчені дослідили важливість ролі інтеграції української економіки у глобальні міжнародні економічні процеси. Але проблемам та перспективам приєднання України до того, чи іншого інтеграційного простіру приділено мало уваги.

Мета статті. Розглянути позитивні та негативні наслідки приєднання України до найперспективніших для неї інтгераційних утворень та позаблокового статусу.

Основний матеріал дослідження. Важливою особливістю сучасності є зростання взаємозалежності економік різних країн, розвиток інтеграційних процесів, інтенсивний перехід цивілізованих країн від замкнутих національних господарств до економіки відкритого типу. Один з важливих напрямів політико-економічного розвитку світової економіки в теперішні часи – поступове зростання їх взаємозалежності, тому інтеграційні процеси –тема, яка зараз дуже актуальна в Україні і світі. Адже, правильний вибір шляху міжнародного розвитку впливає на економіку країни та її соціальний розвиток [2].

Євроінтеграційні прагнення України стали невід’ємними реаліями політичного сьогодення. Орієнтир європейської інтеграції, обраний Україною та офіційно утверджений низкою документів найвищого рівня, є адекватною відповіддю на розгортання глобалізаційних процесів та еволюцію взаємовідносин країн європейського регіону. Але для того, щоб вирішити дійсну необхідність та визначити реальні наслідки приєднання до ЄС необхідно враховувати як позитивні, так і негативні можливі наслідки.

Перспективами вступу України до ЄС можуть бути наступні:

1.     Вільний доступ українських підприємств до ринку ЄС є дуже важливим, тому що це призводить до розвитку підприємств, підвищенню прибутковості, удосконаленню якості продукції та адаптації до світових традицій та вимог.

2.     Розвиток економіки держави за рахунок підтримки її Європейським Союзом, шляхом фінансування та надання порад та рекомендацій членами ЄС, які мають досвід реалізації ефективної економічної політики держав.

3.     Розвиток соціальної сфери держави за допомогою впровадження високих стандартів цієї галузі та надання гарантій щодо впровадження цих стандартів в реальні умови.

4.     Зменшення рівня безробіття завдяки доступу до європейського ринку праці та створенню нових місць праці шляхом залучення інвестицій з боку ЄС.

5.     Забезпечення публічності та прозорості діяльності влади, тому що членство в ЄС передбачає виконання вищезазначених принципів, розвиток демократизацій влади, зменшення корумпованості та забезпечення ефективної діяльності органів публічної влади.

Проте, необхідно враховувати наступне:

1.     За наявним реальним станом економіки Україна не готова до інтеграції в ЄС. Це може призвести до того, що Україна буде грати роль переферійного придатку, а не рівноправного члену ЄС, що, в свою чергу, призведе до політичної нестабільності та загроз національній безпеці.

2.     Відсталість технічного розвитку підприємств України та невідповідність продукції світовим стандартам після інтеграції з ЄС може призвести до ускладнення ситуації на підприємствах та, як наслідок, негативно вплинути на економіку держави.

3.     Введення нового торгівельного режиму, що забезпечить вільний доступ до українського ринку може призвести до неконкурентоспроможності національного виробника, що погіршить економічний стан держави.

4.     Запровадження вільного переміщення громадян України в межах Європейського союзу може сприяти відтоку кваліфікованих кадрів до країн-учасниць ЄС, що мають більш розвинуту економіку та більш політично стабільні.

5.     Погіршення стосунків із Росією може стати найвагомішою втратою, бо російський ринок є найбільшим споживачем української продукції та найбільшим імпортером на територію України таких важливих ресурсів, як нафта та газ.

Хоча урядом напрямок євроінтеграції встановлен як пріоритетний, наслідки його реалізації повинні бути детально вивчені. Необхідно зауважити, що у низці країн-учасниць ЄС кризова ситуація, та за умов інтеграції країн, які ще не готові стати повноцінними учасницями ця ситуація буде повторюватися значно частіше та час на виходу з кризи значно збільшуватиметься.

Другим перспективним та актуальним напрямом інтеграції є Євразійський союз, що викликаю низку питань та сумнівів перш за все прихильників євроінтеграції. Це утворення досить молоде (створене в 2011 році), на даний момент складається з трьох країн-учасниць (Росія, Казахстан та Білорусь)та головною метою є створення наднаціонального об’єднання з країн пострадянського простору,  здатного стати одним з полюсів сучасного світу і при цьому грати роль ефективної «зв’язки» між Європою і динамічним Азіатсько-Тихоокеанським регіоном [3].

Аргументами за вступ до ЄврАзЕС є:

1.     Розвиток економіки України є найближчим до економік країн-учасниць, а саме Росії, Белорусії та Казахстану, що зробить можливим участь України в даному Союзі на правах рівноправного члену, а не переферійного придатку, як це можливо у випадку з ЄС.

2.     Наявність схожого менталітету та традицій України та країн-членів, що обумовлені історично, буде позитивно впливати на діяльність підприємств та забезпечить відсутність перешкод до адаптації діяльності суб’єктів господарювання на євразійському ринку.

3.     Посилення позицій України на геополітичній арені за рахунок інтеграції з Євразійським союзом та співпраці з країнами, з якими Україна вже має налагоджений зв’язок (як політичний, так і транспортний, логістичний).

4.     Країни, які є учасницями є найбільшими споживачами продукції, яка виробляється на території України, та імпортерами на територію України нафти та газу, тому співробітництво з ними у рамках інтеграції дозволило б спростити торгівлю з перевагою позитивних наслідків як для України, так і для країн-учасниць.

5.     Стабілізація національної валюти за рахунок її реального підкріплення, позитивно відзначиться на розвитку економіки та сприятиме підвищенню добробуту населення.

Скептичне налаштування щодо інтеграції України до ЄврАзЕС обумовлено наступним:

1.     Створення прототипу СРСР з центром у Москві негативно вплине на політичну та економічну ситуацію.

2.     Україна є членом Світової організації торгівлі (СОТ), тому підкорюється правилам та певним обмеження щодо вступу в митні союзи. Порушення умов СОТ може спричинити негативні наслідки для України та тягнути за собою відповідальність.

3.     При погіршенні ситуації на внутрішньому ринку Росії, вона може застосовувати завуальовані механізми захисту внутрішнього ринку використовуючи політику протекціонізму, що негативно вплине на еокноміку України.

4.     Українські підприємства можуть програвати в конкурентній боротьбі російським, тому що останні матимуть змогу користуватися більш дешевими ресурсами та сировиною. Це може призвести до реструктуризації та поглинанню українськиї підприємств російськими, а також зростанню темпів експансії російського капіталу на український ринок, що матиме негативні наслідки для України.

5.     Виключення імпорту третіх країн з товарних ринків країн-учасниць Євразійського союзу в результаті підвищення імпортних мит на товари цих країн (в тому числі ЄС).

Інтеграцію України до Євразійського союзу неохідно більш детально вивчати та ні в якому разі не відмовлятися від цієї ідеї на користь Європейського союзу. Перш за все це обумовлено позитивними прогнозами експертів щодо розвитку саме цієї зони та значними перевагами для України за умов інтерграції.

Висловлюються різні погляди, обґрунтовуються діаметрально протилежні напрями щодо приєднання України до інтеграційних утворень. Спостереження за цією полемікою наштовхують на думку, що питання стоїть лише в площині емоційного особистого ставлення, а не зваженого економічного аналізу.

Спершу варто відповісти на питання, чи потрібна інтеграція взагалі. Чи можна залишитися осторонь цього процесу? Звісно, можна, і двадцять років незалежності яскраво це демонструють. Але чи приносить це користь економіці країни? Та що може дати таке положення Україні в майбутньому [1]?

1.     Збереження повної незалежності та сувіренітету України.

2.     З’являються реальні можливості зосередитися на внутрішніх проблемах для їх швидкого вирішення, що дозволить Україні бути конкурентоспроможною самостійно виступаючи на світовому ринку.

3.     Відсутність проблем, які можуть виникнути у зв’язку з приєднанням до інтеграційних утворень у вигляді експансивних заходів по відношенню до України.

Але є й негативні наслідки позаблокового статусу:

1.     Геополітичне розташування України зумовлює складність утримання статусу позаблокової країни, тому що вона стає буферною зоною протистояння різних інтеграційних утворень.

2.     Ігнорування інтресів України та активна експансивна політика з боку країн-учасниць ЄС та МС може призвести до негативних наслідків для України.

3.     Обмеження потоків інвестицій до України, що може спричинити регресивний розвиток науково-технічної сфери, сфери виробництва та надання послуг.

В сучасних умовах для України з кожним роком стає складнішим утримання статусу незалежності від інтеграційних утворень та тиск з їх боку постійно зростає, що обумовлює необхідність приєднання України до них. Вибір найбільш ефективного співробітництва повинен бути зважений, бо від нього залежить доля нашої країни.

Висновки. Інтеграційні процеси набувають великого значення в сучасні часи. Вибір інтеграційного напряму дуже важливий для України. У кожному випадку потрібно чітко розуміти кінцеву мету і пам’ятати, що інтеграція не може бути самоціллю. Вона – лише інструмент у досягненні важливішої задачі - зростання добробуту людей.

Література

1.     Інтеграція: дві дороги України [Електронний ресурс] / Гава Ю. – Режим доступу: http://www.epravda.com.ua/columns/2011/02/23/273157/

2.     Міжнародна економіка та міжнародна економічна система [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kneu.dp.ua/moodle-new/mod/resource/view.php?id=8154

3.     Путин В. Новый интеграционный проект для Евразии – будущее, которое рождается сегодня / В. Путин // Известия. – 2011. – 4 октября.