Пятница, 29.03.2024, 13:53
Меню сайта
Поиск
Категории раздела
Главная » Статьи » Секция 2

ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙННОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ

УДК 658.589

ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙННОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ

                                                                                   

Гревцева Тетяна Василівна, студентка кафедри «Менеджмент невиробничої сфери» Донецького державного університету управління

 

Спицина Наталія Сергіївна, викладач кафедри «Менеджмент невиробничої сфери» Донецького державного університету управління

 

Постановка проблеми. На сьогоднішній день інноваційна модель розвитку України привертає все більшу увагу науковців, політиків та представників бізнесу. Визначення та врахування особливостей інноваційних процесів є неодмінною умовою забезпечення ефективності економічної стратегії держави. Лише завдяки цьому національна економіка може зайняти пристойне місце в світовому ринковому середовищі. Тому інноваційні процеси відіграють в сучасній економіці надзвичайно важливу роль. Враховуючи все це можна сказати, що створення належних стимулів для поширення інноваційної моделі економічної поведінки українського бізнесу на сьогоднішній день стає одним із найбільш визначальних завдань економічної політики держави.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.  В Україні питанням розвитку інноваційного підприємництва присвячена велика кількість досліджень. Зокрема, Л. Федулова, М. Пашута, А. Сірко, А. Гальчинський, В. Геєць, А. Кінах, Л. Мельников та інші вчені присвітили свої праці цьому питанню. Але нажаль проблеми розвитку інноваційного підприємництва в Україні на сучасному етапі розвитку досі залишаються недостатньо розкритими.

Мета статті. Проаналізувати сучасний стан інноваційного підприємництва в Україні, виявити проблеми його розвитку та надати шляхи їх подолання.

Основний матеріал дослідження. Зміни в суспільному економічному розвитку призвели до нової моделі розвитку економіки, для якої характерні принципово нові риси та пріоритети. Важливу роль в житті суспільства стали відігравати галузі, що ґрунтуються на так званих високих технологіях, а також галузі, що безпосередньо задовольняють потреби людей.

Економічне зростання країни в сучасних умовах значною мірою залежить від її здатності адаптуватися до технологічних зрушень, а збільшення обігу та зростання виробництва – від інновацій. Але в Україні вкрай загострилася проблема технологічного стану промислового виробництва.

На розвиток інноваційного підприємництва в Україні впливає низка чинників, зокрема законодавча база, стан економіки та не сприятливий інвестиційний клімат у державі. Хоча в Україні й створено законодавчу базу – закони «Про наукову та науково-технічну діяльність», «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні», «Про інноваційну діяльність», – реально вона не може захистити інтереси підприємців і їх власність.

Тому щоб стимулювати розвиток інноваційного підприємництва потрібно:

1)      визначити пріоритети розвитку держави;

2)      конкретизувати перелік сфер діяльності пріоритетного розвитку;

3)      сформувати стабільну законодавчу базу для розвитку інноваційного підприємництва;

4)      забезпечити державне фінансування організацій, які займаються науково-технічними розробками, або надати їм спеціальні пільги [3].

В Україні майже не створено сприятливих умов для здійснення інноваційної діяльності, формування попиту на інновації. Для цього насамперед потрібна максимальна мобілізація підприємницького ресурсу національної економіки, який повинен стати головним рушієм інноваційних процесів в Україні. Також дуже важливо створити належні умови та інфраструктуру, стимулювати суб’єктів господарювання рухатися інноваційним шляхом розвитку.

На сьогоднішній день в Україні немає легітимних економічних передумов та мотиваційних факторів здійснення інноваційного процесу на підприємствах. Нажаль, ще немає даних, які свідчать про інноваційну діяльність підприємств у 2011 році, але ситуацію, яка склалась на сьогоднішній день, можна представити спираючись на показники 2010 року.

Так, наприклад, інноваційною діяльністю в Україні у 2010 р. займалося тільки кожне одинадцяте підприємство (тобто 9,0 %), тоді як у розвинених країнах частка інноваційно-активних підприємств сягає 70 % (табл. 1) [1].

 

Таблиця 1

 

Динаміка інноваційної активності підприємств в Україні за 2002-2010рр.

 

У 1994–2005 рр. сформувалася стійка тенденція зниження науко-місткості ВВП: якщо у 1994 р. на НДДКР витрачалося 3,1% ВВП, то в 2005 р. – лише 1,17%, тобто в 2,6 рази менше, у 2009 р. – 1,2% ВВП, з них з держбюджету лише 0,4%, що в 4-5 разів менше, ніж у розвинених країнах. За ці роки для промисловості, яка є рушійною силою суспільного розвитку, цей показник зменшився від 0,56 до 0,08%. Фінансування НДДКР здійснюється значною мірою з власних коштів підприємств, тоді як частка фінансування з державного бюджету у 2010 р. становила 2,8% у загальному обсязі фінансування. в той же час у Японії рівень фінансування НДДКР з держбюджету становить 17,3%.

Спираючись на це, можна зробити висновок, що в Україні фінансування науково-технічного сектору здійснюється за «залишковим принципом», тобто на науку виділяються лише кошти, які залишилися після фінансування всіх інших сфер діяльності. Тому, не дивно, що Україна за своїм інноваційним розвитком відстає від провідних країн світу.

Структурні зміни, які відбуваються протягом останніх років в економіці України, характеризуються стрімкою втратою позицій галузями, які визначають науково-технічний прогрес. Крім того, в Україні спостерігається відставання науки від виробництва, а інноваційне підприємництво не набуло значних масштабів у середовищі малого бізнесу, оскільки нема дієвих механізмів підтримки з боку держави. Хоча на законодавчому рівні визначено податкові пільги для підприємств, що займаються інноваціями [2].

Багато українських підприємств заявляють, що вони займаються інноваційною діяльністю, і їм надають спеціальні пільги щодо інноваційної діяльності. Насправді майже усі вони не займаються нею. При чому пільгами користуються по максимуму. Це все негативно впливає на розвиток держави.

На нинішньому етапі розвитку національної економіки спостерігається екстенсивне розширення діяльності обмеженого кола суб’єктів інноваційного підприємництва, у яких відсутні характеристики, які б позитивно впливали на макроекономічні показники у державі.

На сьогоднішній день суттєвими проблемами нинішнього стану розвитку інноваційного підприємництва є:

-         нецільове  використання підприємствами наданих їм пільг щодо інноваційної діяльності;

-         брак власних коштів для здійснення інноваційної діяльності;

-         відставання малих та середніх підприємств в обсягах інноваційної діяльності від великих;

-         поступова втрата вітчизняними підприємствами функції генерування конкурентоспроможних результатів науково-технічної діяльності;

-         посилення впливу держави через бюджетну політику на темпи та напрями розвитку інноваційного підприємництва.

Тому для вирішення цих проблем та підтримки сектору інноваційного підприємництва необхідно:

-         посилити механізм контролю за наданням підприємствам пільг щодо інноваційної діяльності та за належним використанням ними цих пільг;

-         скорегувати діяльність Українського фонду підтримки підприємництва, Спілки малих, середніх та приватизованих підприємств, а також інших інституцій щодо державного сприяння розвитку інноваційного підприємництва;

-         забезпечити інформаційну, науково-ресурсну підтримку інноваційної активності суб'єктів малого підприємництва, які мають інноваційні ідеї та проекти й потребують фінансування для їх реалізації;

-          налагодити співпраці з приватними інвесторами, які вкладають особисті кошти в ризиковані проекти: підприємства на ранній стадії розвитку, інноваційні ідеї з мінімальним техніко-економічним обґрунтуванням;

-         збільшити обсяги фінансування діяльності інноваційних підприємств;

-         використовувати інноваційний бізнес як потужний інструмент економічної та соціальної протидії бідноті та тероризму, спираючись на приклад таких країн, як Індія, Албанія, Бразилія;

-         стимулювати підприємств до взаємодії з некомерційними дослідницькими інститутами;

-         створити організаційні та законодавчі заходи, які забезпечують вдосконалення національної системи реєстрації прав інтелектуальної власності, а також її захисту та розповсюдженню;

-         створити дворівневу систему пріоритетів підтримки малого та середнього підприємництва: перший рівень повинен відповідати масштабам загальнодержавного використання, а другий – регіонального та місцевого;

-         створити державні банки для участі у програмах підтримки інноваційного підприємництва;

-         орієнтуватися на зарубіжний досвід у сфері інноваційного підприємництва.

Висновки. Таким чином, оцінка стану інноваційного підприємництва в Україні свідчить про надзвичайно незадовільний рівень його розвитку і використання потенціалу, а також недостатність інвестиційних коштів та державної підтримки. Проблеми розвитку інноваційного підприємництва залишаються відкритими і потребують подальшого наукового дослідження. Тому все важливішим чинником розвитку інноваційно-інвестиційних перспектив України  стає підготовка молодих висококваліфікованих фахівців із мисленням, не заангажованим стереотипами минулого. Необхідно надавати їм можливість отримати практичні знання та досвід у країнах, в яких динамічно розвиваються суспільно-економічні відносини, та створювати умови для повернення їх в Україну і застосування набутих знань для розбудови національної інноваційно-спрямованої економіки. Отже вирішення цих проблем має бути невід’ємною частиною економічної політики України.

 

Література

1.  Офіційний сайт державного комітету статистики України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

2.  Лук’яненко Д.І., Вербицька Ю.В. Основні проблеми розвитку інноваційного підприємництва в Україні. // Государственное регулирование экономики. – 2011. – №15.

3.  Ткаченко Т.П., Тульчинський Р.В. Розвиток інноваційного підприємництва в Україні. // Економічний вісник НТУУ «КПІ». – 2010 р. – №8. – С. 223-229

4.                     С.І. Мельник. Розвиток інноваційного підприємництва в Україні. // Вісник Хмельницького національного університету. – 2009р. – № 6. – С. 32-38

Категория: Секция 2 | Добавил: Zhesha (15.03.2013)
Просмотров: 1225 | Комментарии: 6 | Рейтинг: 5.0/2
Всего комментариев: 6
1 Заярчик  
0
Оценил. Всё ровно !

2 Артем  
0
Статья мне очень понравилась. Тема является актуальной в наше время и довольно интересной. Автору большое спасибо!

3 Роман  
0
Украина имеет высокий научно-технический потенциал... Почему же тогда не использовать его на полную силу? Не понимаю....

4 Маруся  
0
Тема, затронутая автором, очень важна для Украины! Особенно сейчас, когда мы стремимся в ЕС, нам как никогда необходимо наладить инновационное предпринимательство! Иначе чем мы будем удивлять всех? Однако с каждым годом экономика страны все больше падает, мы все чаще оглядываемся назад, как было в советское время и понимаем, что в ближайшие годы улучшения не будет! Очень бы хотелось, чтоб к автору прислушались и наше правительство одумалось и рассмотрело предложенную выше статью!

5 Катерина  
0
Инновации - это наше будущее!!! Автору спасибо, что затронула подобную тему!!!!

6 Марина  
0
Автором была затронута животрепещущая тема, жаль, что она останется без внимания государства!

Имя *:
Email *:
Код *: