УДК 658.589

РОЗВИТОК ІННОВАЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА В УКРАїНІ ЯК ФАКТОРА ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ДЕРЖАВИ

Каптур Вікторія Андріанівна студентка кафедри «Менеджмент невиробничої сфери» Донецького державного університету управління

Спицина Наталія Сергіївна викладач кафедри «Менеджмент невиробничої сфери» Донецького державного університету управління

Постановка проблеми. Набуття Україною конкурентоспроможності  у сучасному світі нерозривно зв’язане із модернізацією її економіки. Як засвідчує міжнародний досвід, підприємництво є важливою складовою мобілізації інституційних чинників зміцнення конкурентоспроможності національної економіки. При цьому базисом підприємництва є малий та середній бізнес, на котрий покладаються функції прискорення структурної перебудови економіки, підвищення організаційної ефективності використання національних інвестиційних ресурсів. Розширення структури пропозицій на внутрішньому ринку товарів та послуг, створення ефективного конкурентного середовища, стимулювання інноваційного розвитку, відродження підприємницької ініціативи населення, створення додаткових робочих місць та підвищення гнучкості зайнятості, зміцнення регіональних економік – це далеко не всі, але дуже важливі завдання, що стоять перед підприємництвом як економічним явищем.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В Україні питанням розвитку  інноваційної системи та інноваційного підприємництва присвячена велика кількість досліджень. Зокрема, Л. Федулова, М. Пашута, А. Сірко, А. Гальчинський, В. Геєць, А. Кінах, В. Семиноженко, А. Чухно, Л. Мельников та інші вчені визначають роль національної інноваційної системи в інноваційному розвитку, стан державного регулювання інноваційних процесів, аналізують окремі її компоненти. У праці за редакцією О.І. Волкова, М.П. Денисенка наведено аналіз сучасного інноваційного потенціалу та системи управління інноваціями на різних рівнях . Праці В. Зянько, І. Павленко, Н. Притуляк присвячено розгляду інноваційного підприємництва в перехідний період, але проблеми розвитку інноваційного підприємництва в Україні на сучасному етапі розвитку досі залишаються недостатньо розкритими.

Мета. Дослідити розвиток  інноваційного  підприємства в Україні, виявити проблеми та надати пропозиції щодо їх подолання.

Основний матеріал дослідження. Інноваційна модель розвитку України привертає дедалі більшу увагу науковців [1–2], політиків, представників бізнесу. Інноваційні процеси відіграють в сучасній економіці надзвичайно важливу роль, а визначення та врахування їх особливостей є неодмінною умовою забезпечення ефективності економічної стратегії держави. Лише на цьому шляху національна економіка може зайняти пристойне місце в світовому ринковому середовищі. Створення належних стимулів для поширення інноваційної моделі економічної поведінки українського бізнесу стає одним із найбільш визначальних завдань економічної політики держави.

В Україні питанням розвитку національної інноваційної системи та інноваційного підприємництва присвячена велика кількість досліджень. Багато вчених визначають роль національної інноваційної системи в інноваційному розвитку, стан державного регулювання інноваційних процесів,аналізують окремі її компоненти.

Об’єктивні зміни в суспільному економічному розвитку призвели до нової моделі розвитку економіки, для якої характерні принципово нові риси та пріоритети. Важливу роль в житті суспільства стали відігравати галузі, що ґрунтуються на так званих високих технологіях, а також галузі, що безпосередньо задовольняють потреби людей.

У всьому світі найбільш результативною із впровадження інновацій вважається промисловість. Виробництво стає більш зорієнтованим не на масового споживача, а на специфічні потреби окремих індивідів, тобто на невеликі за місткістю ринки. Високими темпами зростає чисельність підприємницьких структур, особливо малих та середніх підприємств, які спроможні швидко адаптуватися до вимог зовнішнього середовища. Швидкі темпи модернізації життя людей призводять до зростання вимог до якості товарів та послуг, до їх розмаїтості. Відповідно, суспільство стає більш відкритим та сприйнятливим до інновацій як засобу досягнення необхідного розмаїття.

Проблема розвитку інноваційного підприємництва в Україні зумовлена переходом економіки на якісно новий, інноваційний тип розвитку. Економічне зростання країни в сучасних умовах значною мірою залежить від її здатності адаптуватися до технологічних зрушень, а збільшення обігу та зростання виробництва від інновацій.

Але в Україні вкрай загострилася проблема технологічного стану промислового виробництва. Досвід розвинених країн засвідчив, що досягнення високого рівня споживання і якості життя можливе лише на засадах нової постіндустріальної цивілізації, найсуттєвішими ознаками якої є інноваційний розвиток. Проте технологічна структура промисловості України не відповідає вимогам часу, тому просте її відтворення не зможе забезпечити Україні довгострокового економічного зростання і підвищення конкурентоспроможності виробництва.

Інноваційне підприємництво як форма прояву інноваційної моделі розвитку економіки України має стати вирішальним фактором у розбудові «нового» українського суспільства в умовах глобалізації. Основні акценти сьогодні переміщуються на завдання прискореного інноваційного розвитку, переходу до стратегії економіки знань. В її основі лежать інтелектуальні ресурси, інтелектуальний капітал, наука, процеси трансферу результатів творчої діяльності у виробництво матеріальних і духовних благ. У розвинених країнах частка секторів економіки з інтенсивним використанням інтелектуального капіталу сьогодні становить понад 50 % і ця цифра постійно зростає [3].

Характерною ознакою нової моделі економічного зростання є широкий розвиток венчурного підприємництва, залучення ризикового капіталу до фінансування інноваційного бізнесу. Причому форми та мотиви такого залучення можуть бути абсолютно різними: від спонсорської допомоги до спільної участі в прибутках через викуп акцій або внески до статутного фонду. Поширеним є також створення цільових фондів науково-інноваційного розвитку. В контексті фінансування інноваційної діяльності в Україні окремої уваги заслуговує питання розвитку венчурного капіталу. Відомо, що, зокрема в країнах Європи та США, венчурний капітал є одним з важливих інструментів фінансування науково-дослідних робіт і розвитку високих технологій, підтримки малого та середнього бізнесу. Венчурний бізнес виконує роль посередника між потенційним інвестором і підприємством, яке потребує стартового капіталу чи інвестицій для реалізації нового проекту. В Україні відсутнє венчурне фінансування підприємництва, діючі венчурні фонди спрямовують свої ресурси головним чином на фінансове забезпечення традиційних інвестиційних проектів і уникають фінансування перспективних технологій

Хоча в Україні й створено законодавчу базу – закони «Про наукову та науково-технічну діяльність», «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій», «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні», «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків», «Про інноваційну діяльність», – реально вона не може захистити інтереси підприємців і їх власність. Фактичне фінансування науково-технічної діяльності з державного бюджету упродовж останніх п’яти років не перевищує 0,4% від ВВП, тоді як Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» передбачено 1,7%. Інноваційний тип розвитку характеризується перенесенням акценту на використання принципово нових прогресивних технологій, переходом до випуску високотехнологічної продукції, прогресивними організаційними та управлінськими рішеннями в інноваційній діяльності, що стосується як мікро, так і макроекономічних процесів розвитку – створення технопарків, технополісів, проведення політики ресурсозбереження, інтелектуалізації всієї виробничої діяльності [5].

Загалом на інноваційну діяльність впливає досить багато чинників, які як перешкоджають, так і сприяють її розвитку. Всі ці чинники можна розподілити на організаційно-економічні, фінансово-кредитні, політико-правові, управлінські та соціально-психологічні.

З огляду на важливість ролі держави у створенні сприятливого інституційного середовища для активізації інноваційної діяльності малих і середніх підприємств в Україні необхідно реалізувати комплекс дієвих заходів, зокрема:

-       забезпечення фінансування інноваційного процесу, збільшення частки фінансування витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи;

-       розроблення та реалізація системи заходів з активізації інвестиційної діяльності комерційних банків, їх зацікавлення у довгостроковому кредитуванні, а також застосування поряд з кредитами нетрадиційних способів фінансування інноваційних проектів – франчайзингу, лізингу, факторингу та форфейтингу тощо;

-       збільшення потоків іноземних інвестицій у вітчизняні інноваційні процеси;

-       формування належного правового середовища для розвитку інноваційної та науково-технічної діяльності, підвищення мотивації підприємця до високопродуктивної і високоякісної діяльності через вдосконалення системи економічного стимулювання шляхом внесення змін до податкового,  митного законодавства, прийняття Закону про корпорації;

-       розробка і впровадження урядової програми, яка забезпечить додаткове фінансування з державного бюджету витрат авторів на патентування науково-технічних розробок;

-       сприяння розвитку високорозвиненого фондового ринку, венчурного підприємництва, загалом інвестиційно-фінансового сектора економіки;

-       удосконалення системи захисту прав інтелектуальної власності через узгодження вітчизняної нормативно-правової бази у сфері інноваційної діяльності з міжнародними стандартами;

-       сприяння розвитку малих та середніх вітчизняних інноваційних підприємств, що забезпечить поширення інноваційного підприємництва, розгортання в його середовищі економічної конкуренції;

-       забезпечення розвитку інноваційної інфраструктури, створення регіональних інноваційних центрів;

-       розроблення системи експертизи імпортованих технологій за чіткими критеріями; запровадження санкцій для підприємств, які використовують імпортні технології;

-       формування інноваційної культури суспільства: підтримка наукових видавництв, наукових та науково-популярних видань, розширення освітніх програм, підвищення рівня навчального і наукового процесу тощо[6].

Висновки. Кардинально змінити  стан підприємства  у сучасній Україні можливо лише при негайному вдосконаленні державної інноваційної промислової політики в напрямку розвитку локомотивних галузей української економіки. Це дасть змогу створити принципово нові умови й для розвитку малого та середнього підприємництва, які будуть орієнтувати діяльність своїх підприємств у контексті сформованого великим підприємництвом технічного, технологічного, управлінського іміджу нової національної економіки, адекватної світовим конкурентним товарним викликам, що створить необхідні підстави для економіки України зробити прогресивний крок у національному еволюційному розвитку.

Література

1. Кендюхов О.В. Інтелектуальний капітал підприємства: методологія формування механізму управління / Донецьк : ДонУЕП.2008. – 19 с.

2. Павленко І.А. Інноваційне підприємництво у трансформаційній економіці України /Київ.2007,-248 с

3. Паладій М. Інноваційний шлях розвитку українського суспільства потребує нової економічної стратегії [Електронний ресурс]. – URL: http://patent.km.ua/ukr/articles/i385

4. Про інноваційну діяльність : Закон України вiд 04.07.2002 № 40?IV [Електронний ресурс]. – URL: http://rada.gov.ua.

5. Вільна енциклопедія [Електронний ресурс]. – URL: http://uk.wikipedia.org.

6.Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва: Про стан та перспективи розвитку підприємства в Україні/Київ-2009, с 71-78.