ВПЛИВ ОСОБИСТОСТІ І ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ

Попова О. П., Гавриленко О. Г.  професор.

Донбаської національної академії будівництва і архітектури

Постановка проблеми. Актуальність дослідження полягає в тому, що незважаючи на те, що на якість продукції впливає чимало чинників, котрі діють як самостійно, так і спільно, першочерговим є людський, який визначає створення і випуск якісної продукції. Отже питання підбору персоналу та управління ним є ключовим. Якими б досконалими не були системи управління якістю, організація виробництва, технології – за всім цим стоїть людина, її професійна підготовка, фізіологічні й психічні особливості, людина з її бажанням чи небажанням, умінням чи невмінням працювати якісно.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зміст цієї статті ґрунтується на дослідженнях та теоретичних засадах управління якістю продукції. Зокрема, західний підхід знайшов своє вираження у працях Джексона К. молодшого, Дж. Гібсона, Д.Х.Донеллі, Е.Демінга, східний – у працях К.Ісікави, А. Маслоу, Г.Тагуті. Схожість вітчизняної та російської філософії економічного розвитку обумовила можливість застосування, окрім національних наукових робіт С.К. Фомічева, А.В. Вакуленко та ін., методик, описаних у російських виданнях, зокрема С.Д. Ільєнкової, С.В. Міщенка, Д.В. Смелкова, Л.Е. Басовського та ін. Тому є потреба у розкритті та доведенні значимості особистості і професійної діяльності на ефективність забезпечення якості продукції.

Метою дослідження. Аналіз впливу особистості і професійної діяльності на ефективність забезпечення якості продукції та надання практичних рекомендацій щодо шляхів покращення роботи працівників.

Основні матеріали дослідження. Якість є однією з складних і суперечливих філософських категорій і залежить від багатьох факторів, до яких відносяться предмети праці, засоби праці, нормативно-технічна документація та процес праці. Першочерговим фактором в процесі праці є людський фактор, який визначає створення і випуск якісної продукції.

Процес праці, як якість праці – це ступінь цінності праці, яка виявляється у її здатності забезпечувати економічну, соціальну, екологічну та інші форми ефективності. Характерними рисами якості праці є її складність, важкість, інтенсивність. Чим складнішою та кваліфікованішою є праця, тим вища її якість. Саме праця забезпечується людиною, особистістю. Розуміння особистості має вагоме значення для підвищення ефективності її діяльності в процесі праці. При дослідженні особистості перевагу віддають підходові, який ураховує її індивідуальність як особливістю і залежить від ситуаційних чинників, що впливають на неї.

Індивідуальність формує важливу характеристику особистості людини, яка забезпечує властивий тільки їй стиль взаємозв’язків з навколишньою дійсністю.

Важливе місце в трудовій діяльності належить ролі психологічної енергії, під якою розуміють певний рівень психічного стану людини в діапазоні від глибокого сну до надмірного збудження. Згідно з ситуаційною теорією, збудження працездатності та сила процесу збудження взаємопов’язані. Вищий рівень психологічної енергії відповідає вищому рівню працездатності, а оцінка особистості у залежності від специфіки її діяльності та ситуацій, що складаються в її ході, дає змогу краще прогнозувати поведінку людини. Тому в діяльності працівника необхідно враховувати професійність, комунікабельність, уміння ставити запитання і слухати співрозмовника, а правильно організована трудова діяльність, що відповідає інтересам людини і суспільства, є запорукою зміцнення і розвитку фізичного і нервово-психічного стану людини.

Особистість стає суб’єктом пізнання і перетворення об’єктивної дійсності тільки завдяки діяльності, що сприяє підвищенню якості роботи і розкриттю можливостей кожного працівника. Діяльність визначається базовим системним підходом до  виміру  багаторівневої структури особистості, який доцільно можна диференціювати за такими головними компонентами, як потребово-мотиваційний, інформаційний, операційний та   регуляторний [1].

Кожну з названих підсистем класифікують за низкою характерних ознак.

Найбільш поширеною є потребово-мотиваційна концепція „ієрархії потреб”               А. Маслоу (рис. 1),  яка дає змістову картину того, які класи мотивів рухають людиною[2]

Рис. 1. Ієрархічна структура мотивів особистості

Якщо стимули обрано правильно, як, наприклад, заробітна платня, то вона дає змогу задовольняти фізіологічні потреби і активізує наступний клас мотивів – мотиви безпеки.

Ці мотиви пов’язані з бажанням людини задовольнити свої потреби в стабільності існування, захисті від неочікуваних змін. Наступний клас мотивів – мотиви приналежності та причетності. Вони проявляються в потребі людини в дружніх стосунках в колективі, участі в громадських заходах.

Задоволенням цих потреб активізуються мотиви визнання та самоствердження. Цьому класу мотивів відповідають такі стимули, як присвоєння звань, підвищення на посаді, згадування у публічних виступах, вручення нагород.

В останню чергу активізуються мотиви самовираження. Вони відображають прагнення людини до повнішого використання своїх знань, умінь, їх постійного розвитку. Вважається, що потреби вищого класу важче задовольнити в порівнянні з іншими.

Надзвичайно ефективними є мотиви поведінки працівників та стимули їх трудової діяльності. Розуміючи свою причетність до забезпечення якості і свою роль у цьому процесі, працівник стимулює себе до праці та професійного зростання. Заробітна платня завжди залишається найбільш універсальним стимулом, оскільки вона є джерелом задоволення фізіологічних потреб і одночасно має властивість нематеріального заохочення [2].

Вивчення впливу трудових процесів і відповідних взаємин між людьми на здоров’я конкретної людини, дають змогу впроваджувати в практику відповідні заходи, що оберігають людину від згубних впливів. Якщо людині добре працюється, у неї сформовано інтерес до праці, досягається професійний успіх, і праця стає джерелом творчості, натхнення, задоволення, збереження психічного здоров’я.

Таким чином мотивація творчого ставлення до праці має важливе значення в управлінні якістю.

Пошук ефективних способів формування професійної придатності передбачає визначення індивідуальних прийомів і засобів успішного виконання діяльності, виявлення її індивідуальних особливостей. Слід зауважити, що, з економічної точки зору, на продуктивність праці можуть впливати також матеріально-технічні, організаційні, економічні, соціальні та географічні фактори.

Останнім часом надзвичайно зросла увага до духовності особистості – внутрішнього стану і сили окремої людини (інтуїції, уваги, творчого натхнення, емоції, волі). Враховуючи єдність духовних і матеріальних потреб людини, проблему якості праці та духовності особистості слід розглядати комплексно, оскільки духовність є одним з чинників, котрі істотно впливають на ставлення до світу створюваних матеріальних цінностей, здатних задовольняти потреби суспільства.

Не менш важливою в управлінні якістю є проблема лідерства, яке забезпечує суттєві конкурентні переваги і є необхідною умовою успіху [3]. Хороший лідер-керівник – це особистість з вродженими задатками лідера, який поєднує в собі якості творця нового, організатора, вихователя інших. «Запалює той, хто сам горить».

Також немаловажним чинником є сертифікація персоналу згідно з стандартом     ISO 17024 органи з сертифікації персоналу сертифікують і контролюють діяльність аудиторів, експертів, фахівців різних видів діяльності.

Перспектива інтеграції України до ЄС накладає додаткові вимоги на органи з сертифікації, у тому числі й на органи з сертифікації персоналу. Це стосується і своєчасного впровадження нових європейських стандартів. У системі УкрСЕПРО діяльність органів з сертифікації персоналу регламентується «ГОСТ 30488-97                (EN 45013-89) Органы по сертификации персонала. Общие требования». Основою діяльності органу з сертифікації персоналу в цих стандартах є дотримання норм і правил сертифікації, вчасне і професійне виконання робіт [4].

Висновок. Таким чином, розглянуті положення та закони науки про особистість і її професійну діяльність, справляють великий вплив на ефективність забезпечення якості продукції, яка неможлива без активізації людського фактора. Складність природи людини спричиняє надзвичайну диференціацію здібностей людей сприймати, пізнавати й оцінювати якість як на професійному, так і побутовому рівні, використання наукового досвіду у формуванні нової філософії індивідуальної і суспільної діяльності сучасної людини, який відповідає високим моральним вимогам, істотно сприятиме інтеграції нашого суспільства у світову спільноту. Все це благотворно позначиться на плідній діяльності людини в сучасних умовах.

Література:

1. Психологія / За ред. Трофімова Ю. Л. – К.: Либідь, 2000. – 558 с.

2. Єсінова Н. І. Економіка праці. – К.: Академія, 1999. – 176 с.

3. Адлер Ю. П., Липкина В. В. Лидерство как механизм постоянного обеспечения конкурентоспособности // Стандарты и качество. М., 2000, № 10. – С. 14 – 22.

4.Мухарський М., Глухова О., Хотинський А. Сертифікація персоналу в УКРСЕПРО: підсумки та аналіз // Стандартизація, сертифікація, якість. – Харків, 2004, № 3. – С. 35 – 41.